Для чого ?

Ганна Мельник

Для чого ти так вчинив? Для чого ти подав мені надію? Для чого був весь оцей спектакль? Для чого розбив всі сподівання мої вщент? Може й знав,а може й ні Що для мене ти значимий. Тільки вчинив ти так,як остання гнида. І зараз для мене ти ніхто... Досі не можу забути Наші спільні моменти, Проведені разом години. Вдарив ти у самісіньке серце, Тепер я одна,а ти не один. Знайшов ти швидко заміну мені, Або ж просто була твоїм запасним колесом. Тепер же ш не хочу знати тебе, Ні хто ти,ні з ким ти,ні хто я для тебе Не бажаю ловити твій погляд на волоссі моєму Ні до чого будуть твої обіцянки. Ти пішов і я пішла Просто пішла далі...

2023-09-17 20:12:14

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ilya Zelov

Є трагедія, є напруга та емоція. З цим усе гаразд, проте виконання ніяке. Спочатку у двох перших куплетах по 4 рядки, а далі їх чомусь стає більше? Немає рими, і це проблема багатьох коли вірші не редагуються. Їх потрібно редагувати аби вийшов якісний твір. Це ставлення до своєї творчості. Її завжди потрібно критикувати аби був рух вперед. Пишіть далі, розвивайтесь, вдосконалюйтесь і дякую)

Відповісти

2023-09-18 20:37:51

Подобається

Ганна Мельник

@Ilya Zelov Дякую за вашу критику. Я тільки почала свою творчість і зараз мені досить складно щось писати. Насправді мені приємна критика,бо комусь не все одно на мої вірші. Оскільки я не дуже компетентна у розмірах і римуваннях,я буду тільки рада порадам від більш досвідчених людей.

Відповісти

2023-09-19 08:20:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1673

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

74

1

3666