Death Tree
الاحِمرَ والاِسوَد لِونَانَ لهِما نفَس الخِفهَ نفسَ المِعنىَ تسِتقرَ اماِميَ تلكَ التِحفَه مَع تلكَ الطِرقَه الشبَهُ عالِيهَ رنَ صَداهِا بقعَر دَماغيَ ، شحَوبُهَ الثلجَ وثِلوجَه قَلبِي انفطِرَت تخَرجُ الِماسهَ انتثرَ نوَرِها لمَا حِولهَا بصِورهَ شِقراء كاَنتُ كفِيِلهَ بِسحَب التوِتَر لِي بَملِحاوِتَين لوِزيتيَن، التفَت تلكَ المَحظوِظة حَولهِما ، تقتِلُ كلَ منَ كاِن اِمامهَا عَشِقاً لسَحرهِا قوِسينَ انحِنيَا سِجوَداً لِجمَالهَا ،سَهوِماً انتَصبِت لفتِنتَها ،وتلِك السَوداِء يَا ذاِتَ جِمَال الِا تكفَي الفتنتهِ لِتكثريها  ، لِيتدَلى عِلى مسَمِع الاطِرَاء ، محَوراً اكتِفىَ بالجِمالَ مَع  شغِب تلِك الوَقحِه الا يكفَيكِ الجَماِل لتتُعالِي  علىَ تلِكَ الشَقراِء  . ليسَ عادَلاً بحَق زِهرَة الزنِبق مِكسَراً لجمَالهِا ،نظِره لهَا تشَعل نوراً قدَ انطفئ مَن عيَناي وِلم يكفي تِطريبَ كلِماتيَ علىَ انتهازَ دماغي ، جَمالَ ليِس كلامَ ولاِ شَاعر كذبَ بالِكلَام.. (مِن قصتيَ Death Tree)
2018-09-01 15:24:28
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Hemy
كلامك معبررر طريقتك بالكتابه خياليه وفكره حلوة تحطي اقتابسات انت كتبتيها من روايتك هنا ❤️
Відповісти
2018-09-01 16:19:42
1
نـُونِه
@Hemy اجل ❤
Відповісти
2018-09-01 16:20:20
Подобається
مادي
🌹🌹🌹🌹
Відповісти
2018-09-01 19:15:14
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1837
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3889