Отрута

M. Tori

Вже стихло все, і отрута вже не діє Я антидоту напилася до схочу І не заплачу сліз уже немає І так інтоксикація була складна Я абсорбентом все абсорбувала І в вену вже ін'єкцію ввела Очистила усе попромивала Аби усе погане що було пройшло І все пройшло очам своїм не вірю Тому що бачу вже не те А бачу все реально без фантазій Без гриму без причудливих ідей Ні не потрібно і двох років Щоб зрозуміти. Що воно таке ? Я ендорфіну вже тобі не подарую Залишу комусь іншому. Це все...

2018-09-26 16:15:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

R&D

Це просто шедевр, реально!🔥😍

Відповісти

2019-09-12 13:57:28

Подобається

Інші вірші поета

Життя Ти моя радість) Доля Вірус

Інші поети

Rahaf KH

@rahaf_kh

Katkyn

@ktmeni

uliavistan

@uliavistan

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1852

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1854