Гордость

Валерия

Подняв глаза, взгляни на звёзды. Ещё считаешь себя великим? А если да, то взгляни на гордых, Тебе не всё равно на их крики? Подняв глаза, окинь взглядом горы. У их подножья ты чувствуешь СВОЮ силу? Скажи, куда идут твои взоры? Решаешь сам к любви иль в могилу.

2021-02-28 10:31:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

S. K.

У вас там опечатка

Відповісти

2021-02-28 10:33:25

Илья Чеховский

Тронуло. Как обычно:)

Відповісти

2021-02-28 10:34:27

Валерия

@S. K. спасибо :)

Відповісти

2021-02-28 10:35:37

Інші вірші поета

Перемены Любовь без границ! К отцу Бабушке...

Інші поети

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

Олена Скурська

@olena_skurska

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4088

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4894