Та він не забував про свої обов’язки -карати грішників. Тож вдень він займався Тріксею та Пенні,а також вів справи у клубі,а вночі – робив правосуддя в пеклі. Так минали роки. Але демонам в пеклі це не подобалися. Вони бачили,що дівчинка була більш здібною, і вони вважали,що вона буде робити більше справ ніж її батько. Тож в один день сталась одна занадто сумна подія для Люцифера і Хлої…

  Люцифер повернувшись опівночі з пекла побачив,що дома не було Пенні. На її ліжку була записка:

                                            « Приходь на дах пенхауза »

  І ось.. Страх Люцифера наздогнав його через 8 років. Він вирішив не будити Хлою і сам поїхав туди. Прибувши на місце він був водночас здивованим та наповненим страхом. На окраїнні даху були його 8ми річна донька з демоном

-Томас,що ти хочеш зробити?-запитав Люцифер

-Та нічого такого-відповів йому парубок

-Ттттааттуу я ббооюссяя-дрожащим голосом сказала Пенні до Люцифер

-Не бійся крихітко,тато з тобою-намагався він її заспокоїти

-Люцифере,ти вже ніколи не будеш з нею!-промовив Томас

Він махнув головою до хлопців,що стояли біля входу на дах

-Можеш попрощатися зі донькою. Нехай бачить яке зло її батько!-промовив Томас

-Щщо?-запитав Люцифер

  Не отямившись від почутого він тільки відчув,що його вдарили ножем,виробленим в пеклі,повалили на землю і зрізали крила. Пенні вперше побачила ці білосніжні,блискучі крила,які її батько приховував. Та далі було ще страшніше-його почали ранити тим ножем на очах у маленької дівчинки

-ТАТУ!-закрикнула Пенні

  Люцифер намагався відбитися від них,але через рани йому це не вдавалося. Тут він не витримав і впав від знесили

-Пенні…

  Це останні слова,які маленька дівчинка почула від свого батька,перед тим.як його крила з ним же підпалили

-ТАТУ!-знов закричала дівчинка,але Томас взяв і полетів із нею до пекла

  Побачивши як Люцифер горить,Хлоя завмерла від страху. Та добре,що з нею прийшов Аменадіель,який викликав швидку. Його вдалося врятувати,але він був у дуже важкому стані. Бідний чоловік був в комі. Хлоя не покидала свого чоловіка,і днями й ночами ридала й молила Господа,що той допоміг Люциферу отямитися. Одного дня це сталося

-Де,де…Пенні?-ледь чутно запитав Люцифер в Хлої

  Вона тільки пустила сльозу і обійняла Люцифера

-Незнаю. Після того,що сталося на даху ми про неї нічого не чули- ревучи відповіла йому Хлоя

-Ні…-тихо промовив Люцифер закривши очі

                                                             15 років потому