В клубі як завжди було людно. За бар стойкою сиділа, переглядаючи Instagram стрічку й попиваючи віскі Люція.

-О, ти нам і потрібна-промовив Люцифер підійшовши до неї

-Щось сталося?-запитала вона його

-У нас до тебе є питання-помовив Ден

-Ну добре. Прошу,ходімо на вверх

На вверху детективи сіли на диван

-Може ви хочете випити?-запитала в них Люція

-Ні. Ти краще сядь-сказала Хлоя

-Ну добре. Так яке у вас там питання?

-Звідки у тебе було те відео і фото?-запитав Люцифер

-Хм… Якщо я вам розповім, то ви мене можете покарати

-Чому?-в один голос запитали детективи

-Пообіцяйте, що ви мені нічого не зробите,окей?-запитала Люція в них

-Добре,добре ми тобі нічого не зробимо

-Ну що ж..

«Субота, 22 вересня. Люція сидить в кріслі, попиваючи і дивлячись на прекрасний вигляд міста. Разом з нею її чоловік. Насолода переривається дзвінком телефона. Слухавку взяв Фелікс

-Слухаю

-Феліксе, дай но панні телефон-промовив голос з молільника

-Навіщо? Кажи все, що хочеш мені

-Ну добре. Ми знайшли хто то був. Чекаємо вас на складі

-Добре,через пів години будемо

Фелікс поставив телефон і заговорив до Люції:

-Томас і Дейзі знайшли вбивцю

-То що ж ми ще тут сидимо? Ходімо, подивимося хто то був

Вона поставила бокал, а Фелікс взяв ключі з авто. Дорога була аж до кінця міста. Через те вона була далекою. Та Фелікса не називали б «Майстром»,якби він не знав це місто як всі свої 5 пальців. Тому через його знання, вони дібралися складу в два рази швидше. Біля складу на них вже чекали

-Я уже надумав, що ви не прийдете-промовив чоловік високої статури, з білявим волоссям в чорному костюмі зі милицею.

-Томасе,Томасе, невже ти мене настільки погано знаєш? Я ж майже завжди запізнююся

-відповіла йому Люція

-Ну так, ну так. Добре. Ось він-чоловік махнув своїм слугам, які тримали когось. На голові в нього був мішок.

-Це точно він?-перепитав Фелікс

-3 рази перевіряли. Це точно він-відповів йому Томас

-Зніміть з нього цей мішок! Я хочу побачити хто це такий-зі злістю сказала Люція

Хлопці зняли його

-Я… це не яя. Прошу, благаю, облиште мене-благав їх цей хлопець

Люція дивилася на нього зі злістю

-Ти… ти вбив мені дорогу людину. Та як ти посмів?-злість лилась в її крові як ніколи

-Я…. я не вбивав-промовив хлопець

-Люці,спокійно,спокійно-підійшов до неї Фелікс і взяв за руку

-Ось, тримай-Томас підійшов до Люції і віддав великий конверт

Дівчина з цікавістю подивилася що в ньому. Знайшла вона там фото і диск

-А на диску що?-запитав Фелікс

-Його зізнання-відповів Томас.-А тепер зникніть. Я сам з ним розберуся

Спантеличені Люці та Фелікс пішли до автомобіля й поїхали звідтики

-Це було дивно-промовила вона до Фелікса в авто»

-Ну як би то і все-промовила на кінець розповіді Луція

-Ага. Зрозуміло. Тобто у нас тепер ще є зникнувший хлопець, так?-промовив Люцифер

-Можливо,можливо. Та переглянувши відео, мені щось прийшло на думку, що це не він. І ще те, що він у небезпеці-промовили Люція

-У мене теж таке чуття-промовив Люцифер

-Нам потрібного його знайти!-промовила Люція

-НАМ?!-всі троє з шокуючим виразом обличчя детективів перепитало

-Так. Тому що я не люблю,коли карають не тих людей. А Томас і Дейзі могли будь-що з ним зробити

   В думках Дена прокручувалася фраза «Вона точно їхня донька. Але чому ж тоді вона не викриває себе?». В Люцифера були схожі думки з Деном: «Невже це Пенні? О Тату, колись ти майже все від мене забрав. Дай якийсь знак,що це моя донька, моя Пенні…». Та дива для Люцифера не сталося...