Без назви.
просто веселка
Повільно зникла доброта, Я біжу в нікуди... Колись щось миле малював, Колись я щось творив... Повільно очі голубі чорніють, Небо з них зникає... Моє мистецтво було "вибух", Зараз же просто вбиває... Повільно зникла усмішка, Всюди бачу ворогів! В усьому з'явились сумніви, Мистецтвом я сам себе убив... . . . . . . . . . Щось на кшталт історії мого улюбленого аніме персонажа😅
2022-10-03 08:53:45
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🧡☕🧡
Відповісти
2022-10-03 08:59:03
Подобається
Інші вірші поета
... Щось... Весна. ...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3250
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13108