Щось про шерифа...

просто веселка

Шериф забув про слово сон, Його у нього вкрала мафія... Шерифа турбує лише закон І не цікавить місцева магія! Шериф ганяється за злочинцями, Забуваючи про свою душу... Шериф не цікавиться дрібницями, Коли хтось місто губить! Шериф шукає щось важливе, Щось, що вкрала мафія! Шериф не став вразливим, В нього просто - манія! Шериф забув про чарівників, Які сонце повернули... Шериф збився з рахунку днів, Вони і так всі сіримм були! Шериф звернувся по допомогу, До місцевого екстрасенса... Шериф сумним вернувся додому, Бо без мафії в житті немає сенсу! Шериф думав довго про себе, Для нього це - незвично... Шериф дивився на синєє небо, Яке для всіх таке привичне... Шериф придумав хитрий план, Після якого йде в відставку... Шерифу допоможе дивний маг, А як ніхто немає гадки.... Шериф нарешті спіймав мафію, І тепер в нього тихе буття... Шериф ніколи не любив магію, Через яку він тепер цінує життя!

2023-01-27 21:34:38

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

vlusya

Гарно 😍

Відповісти

2023-01-27 21:35:59

1

просто веселка

@vlusya спасибі 💓☕

Відповісти

2023-01-27 21:38:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8922

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4525