Щось про шерифа...
просто веселка
Шериф забув про слово сон, Його у нього вкрала мафія... Шерифа турбує лише закон І не цікавить місцева магія! Шериф ганяється за злочинцями, Забуваючи про свою душу... Шериф не цікавиться дрібницями, Коли хтось місто губить! Шериф шукає щось важливе, Щось, що вкрала мафія! Шериф не став вразливим, В нього просто - манія! Шериф забув про чарівників, Які сонце повернули... Шериф збився з рахунку днів, Вони і так всі сіримм були! Шериф звернувся по допомогу, До місцевого екстрасенса... Шериф сумним вернувся додому, Бо без мафії в житті немає сенсу! Шериф думав довго про себе, Для нього це - незвично... Шериф дивився на синєє небо, Яке для всіх таке привичне... Шериф придумав хитрий план, Після якого йде в відставку... Шерифу допоможе дивний маг, А як ніхто немає гадки.... Шериф нарешті спіймав мафію, І тепер в нього тихе буття... Шериф ніколи не любив магію, Через яку він тепер цінує життя!
2023-01-27 21:34:38
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
vlusya
Гарно 😍
Відповісти
2023-01-27 21:35:59
1
просто веселка
@vlusya спасибі 💓☕
Відповісти
2023-01-27 21:38:14
Подобається
Інші вірші поета
Серце. ... Не здавайся! Заложник социума.
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804