сон

пабло пикассо

вскочила я от дикого взрыва, нет никого, не единой души, что это было? кто мне расскажет? это был сон, точно был сон! но я ведь всё помню: люди бегут к поездам и машинам, плачут, орут малыши... а, помню, ещё как смотрела на солнце, но было затянуто тучей оно. помню ещё, как пыталась запомнить большой силуэт, столь знакомой души, вот что или кто это было? нет, не знаю ответа... вот кто-то звонит мне и голосом мрачным твердит: " он в больнице, быстрее-быстрее…" не верю! не верю! не верю! что же такое, может я сплю? может всё это сон? мне лишь бы проснуться... всё поплыло пред моими глазами, слышу мелодия громко играет... я открыла глаза, посмотрела вокруг. быстро взяла телефон, и в холодном поту, набрала автоматом "любимый" гудок и молчание... "что случилось? всё хорошо? ты ведь так рано звонишь..." я услышала голос его, сонный и самый родной... ведь это был сон! просто страшный был он!

2019-10-09 20:54:31

13

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Уже лучше, есть прогресс! 🙂

Відповісти

2019-10-09 21:03:55

1

пабло пикассо

@"Поэтическая эльфийка" - WtS спасибо 😚

Відповісти

2019-10-10 08:24:50

2

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5165

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1940