Одномісне ліжко

Vladyslava D...

Писався день, Писалася ніч, А може, тиждень, може, два. Бо серце ще кровоточить, Від болю у душі, Що рану нанесло кохання голубих очей. Тепер немає мрій про нас, А чи були вони? Зустрічати дні й ночі теж нема. Тепер лиш смуток і одномісне ліжко Лише для себе, Допоки кровоточитиме душа, Чи поки п’ятка не впаде із ліжка

2023-04-20 21:13:08

Інші вірші поета

Спогад Насолода

Інші поети

trampick rok

@trampick_rok

GannMorgana

@GannMorgana

Vvasabi Sova

@vvasabi_sova

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8929

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11943