Весна
Весна буяє в лісі й дворі. Птахи немов на перекличці... Та дощик ледь-ледь накрапав. Кує зозуля за вікном... Але ж чому так тихо-тихо... Напевно сон мій охраня. Аж спробую порахувати, Та де там ! Скільки ж можна жити ! Хіба японець я вам, аа?! А вийдеш в двір, І там навколо : Усе буя, цвіце і пахне, Та все це одночас! А бджоли, бджоли... Як гудуть... Ці спать вже точно не дадуть. Їм все одно що там довкола. Робота в них кипить, З той самої пори, Як сонце - стриб та до гори. Хіба ж я можу скільки спати? Коли навкруг життя кипить! А як пройде цей день чудовий... Я буду думать, спати й вірить Що все це не дарма. І ще прийдуть дні  ясні, Сонячні та класні.. Як не на дворі то у серці. Йому теж все одно, Як тій бджолі. Що там довкола відбува. Буде битись та радіть, Разом усьому в одночас.
2021-12-27 09:01:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1936
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2003