Спустошений

ORCHAK

- Чому спустошений такий? - А звідки знаєш? - Знаю все я. Що забув? - Та да. Від тебе спробуй приховать. Ти ж привид мій, двійник, фантом Навіщо я з тобою розмовляю?... - Залиш свої приколи, притомив... Давай ми поміркуєм краще, що будемо робить... - Не знаю я. Геть сил нема! - І що? Один гадаєш ти такий? А ну ж бо, озирнись довкола! Скільки таких мотають соплі Та якщо хочеш бути з ними... Вибір твій. Давай. - Але стривай. Я так не згоден. Це не моє. Я прагну більшого! Ти чуєш?! - Я зрозумів. Пробач. - Пусте. Навіщо ще ж потрібні друзі...

2021-12-27 09:16:16

Інші вірші поета

Sapiens Пустеля,ворог і намисто Зорі Похмілля

Інші поети

Vitalina Shepel

@Vitalina_kiss

Scion Marion

@ScionMarion

Miex12

@miex12

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

4931

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1730