Невдалий квиток
Я з батьками сіла в машину, і ми віправилися до вокзалу. Наскільки я знаю, мені треба сідати на потяг червоного кольору із чорним надписом ,,camp'', що в перекладі з англійської табір. Погода була похмура ,і не зовсім тепла ,дув сильний вітер, і на небі були хмари. Я їхала з нульовим настроєм, і не знала ,що на мене чекає...
На вокзалі ми чекали уже як 25 хвилин. Поїзда не було, я згадала, що потрібен квиток, і мерщій побігла до каси. Я розуміла, що може бути черга, чи усі квитки розкупили.
-доброго дня, а є квиток до табору Нотгаджет за містом?
-та, от є бери
Касир поспіхом не дивлячись на білети дав мені один, і взяв гроші.
Ось і прибув потяг, але не один їх було двоє, ще й однакових! Вони ніби на двох коліях змагалися, хто перший, але їхали з однаковою швидкістю. Звідти вийшли двоє чоловіків у смішних спортивних костюмах.
-нікого не чекаємо, всі хто є, заходьте, мерщій!
Я стояла в черзі дітей, таких, як і я, черга дойшла і до мене...
справа стояв один потяг, а зліва іший, так і ті чоловіки один зліва, і нший справа:
-показуйте усі свої білетики!
Я стояла перед тими чоловіками, і показала свій квиток і вони машинально мене відправили до лівого потяга, почала підніматися в салон, помахала батькам, вони мені посміхнулися, і крикнули ,що сумуватимуть, я теж за ними...
Ось і всі діти в середині, я лижала у своїй кімнатці, і дивилася у вікно, почався силнючий дощ, я вирішила подзвонити своїй подрузі, ми з нею поговорили, вона мені поспівчувала, і я знову, засумувала.
Я розглядала свій квиток, як зразу помітила натпис : вас вітає табір «Вілан»
-щооо? Як це? Куди я їду???Що зі мною буде там?? Я мала їхати до Нотгаджету, а не «Вілану», значить касир мені не той квиток до потягу продав...😵
На вокзалі ми чекали уже як 25 хвилин. Поїзда не було, я згадала, що потрібен квиток, і мерщій побігла до каси. Я розуміла, що може бути черга, чи усі квитки розкупили.
-доброго дня, а є квиток до табору Нотгаджет за містом?
-та, от є бери
Касир поспіхом не дивлячись на білети дав мені один, і взяв гроші.
Ось і прибув потяг, але не один їх було двоє, ще й однакових! Вони ніби на двох коліях змагалися, хто перший, але їхали з однаковою швидкістю. Звідти вийшли двоє чоловіків у смішних спортивних костюмах.
-нікого не чекаємо, всі хто є, заходьте, мерщій!
Я стояла в черзі дітей, таких, як і я, черга дойшла і до мене...
справа стояв один потяг, а зліва іший, так і ті чоловіки один зліва, і нший справа:
-показуйте усі свої білетики!
Я стояла перед тими чоловіками, і показала свій квиток і вони машинально мене відправили до лівого потяга, почала підніматися в салон, помахала батькам, вони мені посміхнулися, і крикнули ,що сумуватимуть, я теж за ними...
Ось і всі діти в середині, я лижала у своїй кімнатці, і дивилася у вікно, почався силнючий дощ, я вирішила подзвонити своїй подрузі, ми з нею поговорили, вона мені поспівчувала, і я знову, засумувала.
Я розглядала свій квиток, як зразу помітила натпис : вас вітає табір «Вілан»
-щооо? Як це? Куди я їду???Що зі мною буде там?? Я мала їхати до Нотгаджету, а не «Вілану», значить касир мені не той квиток до потягу продав...😵
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Невдалий квиток
😮😮😮😮😮😮😮😮😮😮
Відповісти
2020-06-02 12:25:36
1