Виявляється...
-Алю, розумієш, раніше коли мені було 5 ми з сім'єю жили в цьому будинку. Тоді ще були тут мої бабуся з дідусем по татовій і маминій лінії. Ми були щасливі як ніколи , але в один момент, моя мама завагітніла, я з нетерпінням чекав молодшого брата. Пройшло 7 місяців, і так сталося, що дитина не вижила, мені не розповідали подробиці, тому, я знаю що це просто нещасний випадок!
-мені шкода, Ром, але це тут до чого?
- а до того, що після цієї ситуації, мої батьки кардинально змінилися! Тато почав одягатися, як клоун, у смішний , якскравий одяг, і поводив себе дивно; мама стала холодна і жорстока. Якщо раніше вона приходила з роботи і обіймала мене, то зараз ,просто запитає, що я роблю, як почуваюсь. Це починало мене бентежити, втім я не витримав, і сказав, щоб ми завели дитячий табір. Батьки були не проти так відволіктися. Я запропонував назву, « веселі каніку», чи « сонячне літо», вони обрали—«Вілан», Це хлопчаче ім'я, яке неймовірно подобалося моїй мамі, так вона планувала, назвати майбутнього сина...
-і що поява нових дітей у вас вдома полегшила ситуацію?
-ні, зовсім, коли до нас приїхали діти, мама розуміла, що вони чужі, і зовсім не зглажують становище, її почав дратувати їхній сміх, вона уявляла свого другого майбутнього сина, як би він сміявся, як вона б його любила. Через це почала забороняти всі весолощі, і змушувати дітей лиш прибирати. Я часто казав їй про це вона стояла на своєму. З часом і я почав мало кому довіряти, через обстановку «вдома» — я почувався не рідним, не сином, а чужою дитиною, як усі хто приїжджав до нашого табору.
-мені шкода, Ром, але це тут до чого?
- а до того, що після цієї ситуації, мої батьки кардинально змінилися! Тато почав одягатися, як клоун, у смішний , якскравий одяг, і поводив себе дивно; мама стала холодна і жорстока. Якщо раніше вона приходила з роботи і обіймала мене, то зараз ,просто запитає, що я роблю, як почуваюсь. Це починало мене бентежити, втім я не витримав, і сказав, щоб ми завели дитячий табір. Батьки були не проти так відволіктися. Я запропонував назву, « веселі каніку», чи « сонячне літо», вони обрали—«Вілан», Це хлопчаче ім'я, яке неймовірно подобалося моїй мамі, так вона планувала, назвати майбутнього сина...
-і що поява нових дітей у вас вдома полегшила ситуацію?
-ні, зовсім, коли до нас приїхали діти, мама розуміла, що вони чужі, і зовсім не зглажують становище, її почав дратувати їхній сміх, вона уявляла свого другого майбутнього сина, як би він сміявся, як вона б його любила. Через це почала забороняти всі весолощі, і змушувати дітей лиш прибирати. Я часто казав їй про це вона стояла на своєму. З часом і я почав мало кому довіряти, через обстановку «вдома» — я почувався не рідним, не сином, а чужою дитиною, як усі хто приїжджав до нашого табору.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Виявляється...
Це дуже сумно
Відповісти
2021-10-27 16:20:24
1