Коли душа у безодні

Аліна Собакар

Сьогодні я написала та яку я так боюсь серце затретіло Здавалося все кінець я могла спалить всі мости просто піти у забутя бо боляче було я варта ти я не відам нікому ти потрібна як життя як вітря дуже знаєш шо таке майбуття? Коли його руйнують геть нікого не спитаю пішла у мій світ зробила боляче погано я майже кинула тебе я знала сенс ми ж повинні бути разом окремо не можемо ми Існувати та Подушичка з тобою кожну мить гріє душу знаєш аби не ти той світ який такий жорстокий ти Змогла її обіграти і зігріти душу Дякую рідненька квіточка моя поруч коли погано 🥺 Знаєш тебе ніколи не віддам я Казав друзів бережи як що вам добре разом Ти як світ з безодні знаєш що я дякую богу за те послав таку рідну душу ❤️🥺 Коли тобі сумно кажи разом все долати я знею як душа болить а її нікто не пригортає я тебе обійму дівчинку мою скажу ти все знаєш що я люблю і з тобою все здолаєм 🙏

2024-09-15 00:20:37

Інші вірші поета

Коли чую твій голосок Найкраща подруга моя Сюрприз щоб ти посміхнулася Анжела і її чуйне серденько

Інші поети

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Цірук Тетяна

@tsirukt

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5095

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3079