Коли душа у безодні
Сьогодні я написала та яку я так боюсь серце затретіло Здавалося все кінець я могла спалить всі мости просто піти у забутя бо боляче було я варта ти я не відам нікому ти потрібна як життя як вітря дуже знаєш шо таке майбуття? Коли його руйнують геть нікого не спитаю пішла у мій світ зробила боляче погано я майже кинула тебе я знала сенс ми ж повинні бути разом окремо не можемо ми Існувати та Подушичка з тобою кожну мить гріє душу знаєш аби не ти той світ який такий жорстокий ти Змогла її обіграти і зігріти душу Дякую рідненька квіточка моя поруч коли погано 🥺 Знаєш тебе ніколи не віддам я Казав друзів бережи як що вам добре разом Ти як світ з безодні знаєш що я дякую богу за те послав таку рідну душу ❤️🥺 Коли тобі сумно кажи разом все долати я знею як душа болить а її нікто не пригортає я тебе обійму дівчинку мою скажу ти все знаєш що я люблю і з тобою все здолаєм 🙏
2024-09-15 00:20:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2727
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2774