Коли душа у безодні
Сьогодні я написала та яку я так боюсь серце затретіло Здавалося все кінець я могла спалить всі мости просто піти у забутя бо боляче було я варта ти я не відам нікому ти потрібна як життя як вітря дуже знаєш шо таке майбуття? Коли його руйнують геть нікого не спитаю пішла у мій світ зробила боляче погано я майже кинула тебе я знала сенс ми ж повинні бути разом окремо не можемо ми Існувати та Подушичка з тобою кожну мить гріє душу знаєш аби не ти той світ який такий жорстокий ти Змогла її обіграти і зігріти душу Дякую рідненька квіточка моя поруч коли погано 🥺 Знаєш тебе ніколи не віддам я Казав друзів бережи як що вам добре разом Ти як світ з безодні знаєш що я дякую богу за те послав таку рідну душу ❤️🥺 Коли тобі сумно кажи разом все долати я знею як душа болить а її нікто не пригортає я тебе обійму дівчинку мою скажу ти все знаєш що я люблю і з тобою все здолаєм 🙏
2024-09-15 00:20:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6656
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2214