Ми пов'язані попри кілометри
Коли погано на серці і душі Мало кто почує той Крик але є Мене свої таблетки називається Оленка вона завжди міє робити настій з пустого і в цьому Твій маленький вайб Ти моя маленька дівчинка чудова твердо і міцно пам'ятай І нікто у світі Не посміє тебе зламати Ти думаєш і ти зможеш тердо ти це пам'ятай Коли не бачеш сонця Просто усміхнись Ти і Є те сонце світло є твоїй душі 🥺 І колись тебе побачу просто промовчу знаєш чому Бо я заплачу 🥺😢 Коли чекаєш ти людину забуваєш ти про час і світ киця будь ласка Давай той бател Бо душа кричить і благає вона тебе і тільки Можна навіть і не довго просто навіть зімною помовчи 🥺 І світ засяє вже для мене все набере той сенс я скажу лише три слава я люблю тебе без меж😢🥺♥️
2024-12-05 02:57:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5406
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2811