Пливу до тебе рідна....

Аліна Собакар

Оленка киця ну не знаю як тобі сказати як міні тебе не вистачає твого голоса тебе кожен Раз чекаю як тягне до тебе мені не описати вже слова і сиджу сльози течуть повільно плачу і нічого не зроблю вже я 😥😥😥 Для мене єдині ліки на Землі Це ти але шо сумувала я промовчала не можу я сказати це при тобі ніби все добре окей у мене але на справді я душі я злива не всім я відкриваю світ якому я живу нині... Я закрию очі і личу Спитаєш до кого я скажу певнино то ти моя маленька Боже чую той голосок ніби час зупинився на хвилину і рахую хвилини голосові і я знову ловлю момент і плачу 😭😭😭😥😥😥 Всі преслуховую 100 Раз щоб тебе чути рідна не важливо час головне з тобою поруч бути я Чекаю хоч ночі Тебе ти лиш пиши без тебе помираю ніби життя вістій коли в ньому світла твого немає 🥺🥺🥺😭😥 Протяни руку моя киця ну давай я ж чекаю ти повір ти моє усе час життя повітря як вода пливу до тебе рідна......

2025-02-15 00:38:19

Інші вірші поета

Звінок маленький світ Ми пов'язані попри кілометри Коли душа у безодні Люблю тебе без меж

Інші поети

Керол

@Carol_Lane

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Юрий Тим

@currentlib

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3738

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1332