Страшно коли тебе нема поруч
Сонечко зійшло з небес а Так мало тут чудес коли так сумно і погано 🥺 Ти знаєш що міні сказати ти світла душа моя голубка яку Я так люблю так дуже дуже ти скажеш просто одне слово а воно До серця ляже дуже Ми стобою Ніби сонечко рідні тобі я все покажу як є ти Зрузумієш мене Моя люба як майже нікого моєму житті Ти поглядом і словом окриляєш Даєш ті сили які дає нікто як я була у безодні душа боліла сильно сильно ти поставила своє плече і тепло ти вислухала мою душу ❤️🥺 І зігріла її своїм сердечком і теплом ти бійняла її І обегрла забрала її рід своє рідне Крило Зайчику моя хороша моя рідна душа і сердечко дуже твоє рідненька знай пиши все що у тебе на серці можна і у день в у ночі ти міні потрібна чуєш сонечко не залешай мене 😔😔😔 Цьому світі страшно дуже А ти єдиний оберіг Без тебе міні повір так страшно дуже 😓 маленьке сонечко моє не залишай ніколи прошу тебе дуже серце моє пов'язаллся тепер І не знає воно життя без тебе не як уявляє майбуття Коли тебе нема поруч зупиняється час і моє життя 😭
2024-08-10 15:20:32
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліна Собакар
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ дуже гарно дякую ♥️💋
Відповісти
2024-08-10 20:55:10
2
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3778
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2135