Страшно коли тебе нема поруч

Аліна Собакар

Сонечко зійшло з небес а Так мало тут чудес коли так сумно і погано 🥺 Ти знаєш що міні сказати ти світла душа моя голубка яку Я так люблю так дуже дуже ти скажеш просто одне слово а воно До серця ляже дуже Ми стобою Ніби сонечко рідні тобі я все покажу як є ти Зрузумієш мене Моя люба як майже нікого моєму житті Ти поглядом і словом окриляєш Даєш ті сили які дає нікто як я була у безодні душа боліла сильно сильно ти поставила своє плече і тепло ти вислухала мою душу ❤️🥺 І зігріла її своїм сердечком і теплом ти бійняла її І обегрла забрала її рід своє рідне Крило Зайчику моя хороша моя рідна душа і сердечко дуже твоє рідненька знай пиши все що у тебе на серці можна і у день в у ночі ти міні потрібна чуєш сонечко не залешай мене 😔😔😔 Цьому світі страшно дуже А ти єдиний оберіг Без тебе міні повір так страшно дуже 😓 маленьке сонечко моє не залишай ніколи прошу тебе дуже серце моє пов'язаллся тепер І не знає воно життя без тебе не як уявляє майбуття Коли тебе нема поруч зупиняється час і моє життя 😭

2024-08-10 15:20:32

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Аліна Собакар

@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ дуже гарно дякую ♥️💋

Відповісти

2024-08-10 20:55:10

Інші вірші поета

Коли я зникну на мить Я чекаю на тебе Настя ти помившись День народження мрії

Інші поети

AMoon

@Silver_Moon

Микола Хмеленок

@klaus_rausch

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9267

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2062