Коли ти поруч спокій

Аліна Собакар

Коли тобі погано душі вогонь і пітьма І раптом у темноті бачиш світло з'явилось надія то бог почув тебе і послав людину і ти хочеш бути всюди де вона тт, тг усюди коли душа блага нічого не поробиш Ти тягнися до неї як до надії На щасливе майбутнє і життя 😔 Яке воно чудове коли в ньому без тебе воно темне похмуре... Світла геть для мене немає 🥺 Ау ау ау 😢 Прийди легше на мить я тебе благаю благаю благаю чуєш??? Минає день і час..я все чекаю чекаю Нікто інший нема того тому що твоє серденько і тепло уміє обігрівати... Ти прийди на мить чуєш все таки знову-таки чекаю чекаю 😔 Твій погляд вартий мільйон слів.. Для мене розумієш ?🥺 А душа шо раз просе жадає твоїх обійм благаю.. Коли ти поруч засинає все і я спокійно з тобою засинаю 😔😘

2025-03-06 21:25:58

Інші вірші поета

Кохання то сила поруч з тобою моя маленька Ти моє все ти моє життя моє повітря День народження

Інші поети

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

Danny

@danny_o91s

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12624

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3015