Безвістне мовчання
Я візьму оте перо, В свої важкі руки. Але все воно не то, Як на серці муки... На листу отім пустім Намалюю сонце. Хочу більше, ще... А втім Визирну в віконце: Там вже сонця стиглий край Засіда за обрій. А за степом шумить гай, Тихий та високий... Я взгляну на те перо І на тий малюнок. Коли б все воно було Зимній візерунок... Як коли стара зима На твоїм віконці, Намалює що нема У твоїй сторонці. Намалює дивний цвіт, І оті феміди Що писали заповіт - Древні піраміди. Погляд важко підійму - Пізня вже година... І до ліжечка піду. Бо вже спить родина.
2020-03-26 22:15:24
12
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14293
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3935