Безвістне мовчання
Я візьму оте перо, В свої важкі руки. Але все воно не то, Як на серці муки... На листу отім пустім Намалюю сонце. Хочу більше, ще... А втім Визирну в віконце: Там вже сонця стиглий край Засіда за обрій. А за степом шумить гай, Тихий та високий... Я взгляну на те перо І на тий малюнок. Коли б все воно було Зимній візерунок... Як коли стара зима На твоїм віконці, Намалює що нема У твоїй сторонці. Намалює дивний цвіт, І оті феміди Що писали заповіт - Древні піраміди. Погляд важко підійму - Пізня вже година... І до ліжечка піду. Бо вже спить родина.
2020-03-26 22:15:24
12
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3641
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4050