Вірші
Тебе
Вечер шепчет мне свободой,
Я сижу на крыше вновь.
Как легко мне быть с тобою -
В сердце чувствую любовь...
Звёзды радостно трепещут,
Смотрим мы на небеса...
Я скажу: "Глаза-то блещут",
Ты ответишь: "Навсегда"
Будет миг с тобою вместе?
Может проведём всю жизнь?
Я надеюсь встречу в Бресте...
Или выучим латынь
И на факультете в меде
Проведём с тобой 7 лет?
Мне плевать, ведь будем вместе
До скончанья наших вет...
Я писала тебе песни,
Посвящаю вот стихи...
Знаешь, дружба стоит 200
Жизней, так что стоит жить...
12
4
205
Дебати
Добрый вечір, українці!
Ну і як вам всім дебати?
Порошенко і Зеленський
Почали нас забавляти?
Бачим щире здивування
На очах у перехожих,
Бо, зустрівшись на дільницях,
Починаєм бити рожі!
Так, у нас складне питання:
Хто з них, Порох чи Зеленський?
Хто покаже себе краще?
Хто із них є самий чесний?
Хто візьме шматок побільше,
Заправляючи державой,
А кого ділиться власним
Мати з малечку навчала?
Хто з них буде сином влади
Та корупції дитина?
А хто бачив усі жахи
Де дитина без родини
Зустрічає захід сонця,
Боячись, що буде далі?
"Де я буду ночувати?
Та чи прийдеться вкрадати?"
Так, усі ми розумієм,
Що за кожним є свій вибір.
Що ми кожний є людина,
Що ми всі за Батьківщину!
Але, все ж таки, спитаю...
Як ви зможете заснути,
Якщо власную Вкраїну
В руку ворога ввіткнути.
Тож, задумайтеся ще раз,
Що штовха вас так зробити.
Чому довго йде зарплата?
Чому босі ваші діти?!
Чому наші дід та баба
Не їдять ікру та торти?
Чому ліки у аптеці
Ще дорожче, ніж курорти?
Все, до чого я тут вела?
А, хотіла вам сказати,
Ви любіть свою країну
Та не дайте їй "програти".
Пам'ятайте, що на фронті
Увесь час стоять солдати.
А їх, може, також вдома
Ждуть і діти, і кохана...
Тому, не дивуйтесь дуже,
Що пишу таке каліцтво,
Бо це крик душі моєї
Та мойого, бл*ть, дитинства...
(писала вночі під впливом від дебатів, але виклала лише зараз)
15
10
456
Безвістне мовчання
Я візьму оте перо,
В свої важкі руки.
Але все воно не то,
Як на серці муки...
На листу отім пустім
Намалюю сонце.
Хочу більше, ще... А втім
Визирну в віконце:
Там вже сонця стиглий край
Засіда за обрій.
А за степом шумить гай,
Тихий та високий...
Я взгляну на те перо
І на тий малюнок.
Коли б все воно було
Зимній візерунок...
Як коли стара зима
На твоїм віконці,
Намалює що нема
У твоїй сторонці.
Намалює дивний цвіт,
І оті феміди
Що писали заповіт -
Древні піраміди.
Погляд важко підійму -
Пізня вже година...
І до ліжечка піду.
Бо вже спить родина.
12
0
432
