الصدق
اللس.
كاتبات الشواذ ورانا وين ما حطت رجولنا على ارض يعني لوين يا جماعه ، كفايه قرف اذا فنانات افلام اباحيه افتحو لكم دوله بعيد عنا ، نص الي يكتبون اطفال والنص الثاني يتأثر بالنوع الاول، لا لكم هدف ولا حلم بالكتابه ولا سرد ولا خرا ومستمرين رغم انكم تدرون انه -حرام- ماله دخل بالحريه الخرا الشخصيه ريلاكس الله يقرفك انقرضو لا تفهمون بأسلوب ولا عملتو بنصايح.
2018-08-21 19:52:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
jrr_tu
صح والله اسلوب ركيك ولا حبكة ولا هم يحزنون🌚
Відповісти
2018-08-21 20:56:17
Подобається
آيڤي ൨
الله يسلم فمك 😭 فكرت تطبيق لسه جديد وكذا واول شي يقابلني رواية اسمها مدينة الشواذ *واااو فانتاستيك*
Відповісти
2018-08-21 23:56:58
Подобається
Інші категорії
Філософські Гумористичні Вірші в прозі Радісні вірші Пейзажні Любовні
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6397
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2799