Пам'ятаю
Ще рідну мову пом'ятаю,
Писати нею рідко став,
Пишу російською, соромлюсь,
Бо свою рідну проміняв…
Цей вірш навмисно написав я,
Щоб кожен з вас запам'ятав...
Я в Україні народився,
Я перше слово там сказав…
Мій перший крок був в Україні,
Я вперше там перемагав,
Навчався падати, вставати,
І навіть вперше покохав…
Здобути зміг на Батьківщині,
Все те найкраще що в мені…
Стійкий характер, волі силу,
Хоробрість, гідність що в душі...
Блакитні очі що вродливі,
Душу романтика здобув,
А також серце те що б'ється в грудях,
Воно заховане навмисно від всіх..
Воно наповнене любов'ю,
Добром а також співчуттям…
Людиною мене воно зробило,
Тепер нагадує воно мені про це щодня…
І те що вже роки не був я в Україні
Від цього гіршою людиною не став…
Я всеж той самий, романтик-українець,
І це моє найбільше здобуття...
За все що зміг я написати щіро,
Я вдячний Богу, Він Зберіг, Повірив...
Я вдячний Матері за дещо неймовірне,
За подароване життя, воно безцінне…
А також вдячний завжди буду Батьківщині…
Адже я вперше світ побачив,
Саме в Україні...
А Савенко
2022-01-10 10:33:02
1
0