Пам'ятаю

Андрій Савенко

Ще рідну мову пом'ятаю, Писати нею рідко став, Пишу російською, соромлюсь, Бо свою рідну проміняв… Цей вірш навмисно написав я, Щоб кожен з вас запам'ятав... Я в Україні народився, Я перше слово там сказав… Мій перший крок був в Україні, Я вперше там перемагав, Навчався падати, вставати, І навіть вперше покохав… Здобути зміг на Батьківщині, Все те найкраще що в мені… Стійкий характер, волі силу, Хоробрість, гідність що в душі... Блакитні очі що вродливі, Душу романтика здобув, А також серце те що б'ється в грудях, Воно заховане навмисно від всіх.. Воно наповнене любов'ю, Добром а також співчуттям… Людиною мене воно зробило, Тепер нагадує воно мені про це щодня… І те що вже роки не був я в Україні Від цього гіршою людиною не став… Я всеж той самий, романтик-українець, І це моє найбільше здобуття... За все що зміг я написати щіро, Я вдячний Богу, Він Зберіг, Повірив... Я вдячний Матері за дещо неймовірне, За подароване життя, воно безцінне… А також вдячний завжди буду Батьківщині… Адже я вперше світ побачив, Саме в Україні... А Савенко

2022-01-10 10:33:02

Інші категорії

Радісні вірші Любовні Пейзажні Для дітей Вірші в прозі Для підлітків

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Еліна Сірик

@eliksir

I_am_not_star

@I_am_not_star

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5718

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3712