Вірші
На даху))
А пам'ятаєш ту ніч, як ми були наодинці.
Меланхолійний вальс грає на пластинці.
Відчували тактильно, не попадаю чи в ноти,
слова були зайві...сиділи навпроти.
Палали в обіймах,рахували зірки.
Там була тільки я
і був тільки ти.
І місячне сяйво падало на повіки,
загадали бажання разом бути на віки...
8
0
145
Любила)
Вона на собі його погляд ловила
так щиро без фальші.. взяла
й полюбила...
Таким ніжним був його
голос і дотик...
Вривався у тіло мов сильний наркотик.
Дарма, що казали їй інші,
вона присвятила б йому
Усі вірші..
7
3
141
Перша..
Я любила тебе і любитиму
Але мить.. і згасли мої почуття
Я шаленіла від тебе й шаленітиму
Присвятила б тобі все життя
Для мене ти був як Віра ,Надія ,Любов
Ти як радість моя і страждання..
то була моя перша любов
Та надіюсь, ще не остання...
7
2
109
Перша любов
Згадаю ,як в жилах шалено бурліла кров
Коли вперше зустріла ту юну любов..
Ти наче на крилах піднесена ,в мріях літала
Ти в снах й наяву його портрет малювала .
Бо ти по-справжньому вміла любити
І все на світі ти здатна була підкорити.
Та нажаль односторонньою
любов її стала
В заїмності твоєї вона так і не пізнала
Думала нещасною-але щасливою стала
Адже для кожно доля свій шлях підібрала
6
2
149
Зв'язок
Спочатку виник елегантний флірт
А потім ми пірнули в фантазії політ
Твої гарячі очі ,манери і усмішка
Затягували мене ,як та цікава книжка
І серце розривається по тобі тугою
Воно так жалібно чекає
зустрічі з тобою.
5
0
174
Гірка Любов
Так сильно ранить серце знов...
Оце невинне слово
під назвою Любов.
Отруйна, як наркотик
не вилікує навіть
сильний антибіотик .
Вдихаючи ,ти губиш
Себе в її "токсичнім газі"
Спочатку ловиш Кайф в спокусливім екстазі .
Немає плинність час й втрачається тяжіння
Так важко зупинитись за крок до божевілля
Затьмарюється мозок її п'янким дурманом
І тут ти зачарований ,вмить кинутий обманом.
5
0
162
Прірва посеред Раю
Зів'яла троянда -загасли вже почуття.
Здавалось би, що в цілому світі
ти лишилась одна..
Та дарма..колючки свої приховала вона ,
такою ніжною і тендітною стала.
Відкрилась -й сама ж постраждала...
Душевною красотою, обхопиала б
весь світ,
та на серці її ,ти лишив лихий слід.
Вже не любов'ю обвита ,а вітрами.
Відчутно ,як прірва утворилась між нами.
Лишилась лиш віра, що лихе все пройде
й звів'яла троянда знов роцвіте.
6
1
185
