не знаю, чому
Анна Рейвен
поїздки люблю та не знаю чому? завжди почуваюсь я, ніби тону і тоді я зриваюсь в якусь далину де я так почуваюсь, ніби лечу. там ніхто мене не знає ніхто нічого не чекає, я все залишаю позаду. а потім вертаюсь. вертаюсь до того важкого буття, де рани щодня волають - спинись! пройди цей шлях до кінця! крізь призму усіх клятих мрій! крізь сльози, відчай та біль! все горе лиши і воно хай горить! хай палає й згорає до тла. бо доля твоя геть не така.
2025-09-27 20:01:05
0
0
Інші вірші поета
гола правда біда? межа моєї чесності перетнути межу, та чию?
Інші поети
ArDen
@ArDen
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13255
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15433