межа моєї чесності
я дозволяла собі із тобою
бути слабкою.
коли ти був поряд
я знала, що ти впіймаєш,
якщо я впаду.
а моя незалежність у тобі віднайшла
той спокій, що шукала роками у інших.
я вже не хотіла робити усе сама,
бо ти дав мені розуміння того,
що покластись на когось - норма.
я тонула в тобі
й виринала щоразу, як ти йшов.
а йшов ти до неї,
тієї, на чию історію вжитку тобі всеодно.
тієї, кого ти вважаєш вартою своєї поваги.
а як щодо мене?
ти дав мені почуття безпеки з тобою,
з тобою я дозволяла собі бути слабкою,
бо ти ловив мене, коли я падала
і ніколи нічим не дорікав.
та усе, що мені ти казав
це суцільна брехня.
така ж, як і тій дівчині.
я чесно пишаюсь собою,
що сили в собі віднайшла
від тебе відмовитись до кінця,
а за те, що на її місці не я,
кажу тобі дякую.
за почуття, що ймовірно являються коханням,
я картатиму себе до кінця життя,
бо те почуття, що його я відчула,
побачивши, як ти всміхаючись гладиш кота,
надто довго заперечувалось моїм розумом
і час, що минув, лиш поміг з усім розібратись.
зʼявившись знов у моєму житті,
ти нахабно збрехав,
всю довіру й повагу своїми словами
ти взяв й зруйнував.
2026-01-30 09:58:30
0
0