Анна Рейвен
@annaraven
Народжена, щоб... (для чогось таки народжена)😉
Вірші Всі
межа моєї чесності
я дозволяла собі із тобою бути слабкою. коли ти був поряд я знала, що ти впіймаєш, якщо я впаду. а моя незалежність у тобі віднайшла той спокій, що шукала роками у інших. я вже не хотіла робити усе сама, бо ти дав мені розуміння того, що покластись на когось - норма. я тонула в тобі й виринала щоразу, як ти йшов. а йшов ти до неї, тієї, на чию історію вжитку тобі всеодно. тієї, кого ти вважаєш вартою своєї поваги. а як щодо мене? ти дав мені почуття безпеки з тобою, з тобою я дозволяла собі бути слабкою, бо ти ловив мене, коли я падала і ніколи нічим не дорікав. та усе, що мені ти казав це суцільна брехня. така ж, як і тій дівчині. я чесно пишаюсь собою, що сили в собі віднайшла від тебе відмовитись до кінця, а за те, що на її місці не я, кажу тобі дякую. за почуття, що ймовірно являються коханням, я картатиму себе до кінця життя, бо те почуття, що його я відчула, побачивши, як ти всміхаючись гладиш кота, надто довго заперечувалось моїм розумом і час, що минув, лиш поміг з усім розібратись. зʼявившись знов у моєму житті, ти нахабно збрехав, всю довіру й повагу своїми словами ти взяв й зруйнував.
0
0
6
перетнути межу, та чию?
на першому побаченні я не цілуюсь, а ти узяв й мене поцілував. стояв, всміхався, а я тонула в незрозумілих почуттях. такий невинний був твій погляд та розпалив в мені він нові відчуття. ти межу перетнув і геть іншим в уяві моїй повстав. я захотіла ще але злякалась. і з часом зʼясувалось було усе це не дарма, та ти заліз у моє серце й так нахабно його розірвав.
0
0
16
гола правда
коли я говорила, а ти слухав у тому був такий шалений вайб. я говорила, а ти слухав сидів навпроти мене мовчки і жоден коментар із уст твоїх не впав. без критики та осуду ти слухав. а я тобі відкрила свою душу. гадаю в погляді твоєму було лиш трохи співчуття та решта – без сумніву була печаль. дізнавшись те, що інших так лякає ти залишився другом і на яву і в моїх снах. а погляд твій, що по мені блукає на віки закарбується в думках. і хоч така поранена та я така одна і справжньою мене пізнає лише твоя душа.
1
0
61