Вірші
Всі
перетнути межу, та чию?
на першому побаченні я не цілуюсь,
а ти узяв й мене поцілував.
стояв, всміхався,
а я тонула в незрозумілих почуттях.
такий невинний був твій погляд
та розпалив в мені він нові відчуття.
ти межу перетнув
і геть іншим в уяві моїй повстав.
я захотіла ще
але злякалась.
і з часом зʼясувалось
було усе це не дарма,
та ти заліз у моє серце
й так нахабно його розірвав.
0
0
57
гола правда
коли я говорила, а ти слухав
у тому був такий шалений вайб.
я говорила, а ти слухав
сидів навпроти мене мовчки
і жоден коментар із уст твоїх не впав.
без критики та осуду
ти слухав.
а я тобі відкрила свою душу.
гадаю в погляді твоєму
було лиш трохи співчуття
та решта – без сумніву була печаль.
дізнавшись те, що інших так лякає
ти залишився другом і на яву і в моїх снах.
а погляд твій, що по мені блукає
на віки закарбується в думках.
і хоч така поранена
та я така одна
і справжньою мене пізнає
лише твоя душа.
1
0
83
біда?
не розбиваємось цього разу ущент,
бо ти просто ніхто
ти випадково зʼявився в моєму житті
і так само ти з нього пішов.
повернувшись до мене
ти після себе лишив лиш розруху
і пустота знову поглинула мене
як уперше.
та чи в тому біда моя?
гадаю почуття до тебе - хвороба.
і вилікувати її здатен лиш ти.
тож прийди!
повернись і збери по шматках моє серце!
обійми міцно за плечі,
долоні свої на бедра мої поклади.
поцілуй мене знову так палко,
як вмієш лиш ти.
і пальцями в мене ввійди.
подаруй те відчуття блаженства,
від якого я так залежна
і не смій цього разу іти.
0
0
56
