Моя сім'я - моя фортеця
Ашанія
Моя сім'я — моя фортеця, Мій дім, мій спокій, мій розмай. Мій Бог, її ти захищай, Нехай усе лихе минеться. Ти збережи нас від спокуси, Від зла, від заздрощів та бід, Нехай ніколи весь наш рід Не відчуватиме загрози. Моя сім'я — моя фортеця, Моя сім'я — безцінний дар, І мій володар, і мій цар, Нехай вона ще більше в'ється. Коли додому я вертаюсь, Знов забувається лихе І все невдале, все пусте. В сім'ю, як в прапор, загортаюсь...  
2022-09-30 09:48:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ашанія
@Джавелін ꑭ Байрактарович дякую від душі 🤗
Відповісти
2022-09-30 10:02:56
1
Інші вірші поета
Бог війни Я загоїлась, як та рана Колись я казала Колискова
Інші поети
Mesa
@mesa
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1368
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4608