Проклятая
Та згинь вже нарешті, проклятая, Невже тобі досі замало? Тебе не врятує всесвятая, В якої ти віру займала. Тебе не врятує широкая, Що зветься Окою ріка, Залишишся ти одинокою, Мабуть павутиною зла. Та стихни чужа і розлючена, Тебе вже ніхто не побачить. Моя Україна замучена Провчить і тепер не пробачить. Тепер Україна пророчить Душею до неба злітає, Її предбачаючі очі І ворога вмить розстріляють.
2022-10-26 20:32:35
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1662
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1368