Слава нашим пацанам
Слава нашим пацанам, Що життям знов ризикують, Що повітря й сон дарують, Ми довіку винні Вам. Слава нашим пацанам І дівчатам, що на фронті. Ми чекаємо в турботі, Ви лише повірте нам. Ми лишились у хатах Без світлинки, без дровинки, Без води і соломинки, Майже Ви та тільки дах Маєм зараз за житло, Все одно... Лише б свободу, Що не зраджувала б роду. Ось життя, і це воно. Ми б прокляли те лайно, Що назвалось президентом, Стало вічним резидентом Та й ще зникнуло давно. Ми б хотіли та давно Ми вимолювали в Бога Ту, просвітлену дорогу, Щоб знайти скоріш його. Тільки він не чує нас, Кожен карму відпрацює, Кожен відстань замалює. Кожен має той свій час. Хай Ваш час живе завжди, Ви цього лиш забажайте, Потім рідне все згадайте, Хай воно Вас змусить жить.
2022-11-26 17:58:04
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3364
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4753