Замок із піску
Ашаннiя
Набігла хвиля на жовтий пісок, Змила шумом твій замок, Хвилю не втримав блиск зірок, Від хвилі він весь промок. Сіла пташка на твоє плече І сказала, що скоро Стане душі твоїй гаряче, Не згоріти б в її покоях. Вкотре замок ти ліпиш для нас, Куполи, вежі, стіни, Та тільки давно вже сплив наш час, Лишились одні руїни. Ти на небі, а я на землі, Не забирай мою радість, Не забувай мою мрію Силу мені дай свою. Будував для двох Замок із піску Та я дурна не знала, ДлЯ двох його замало. Замок із піску Залишиться твоїм На небі й на землі.
2023-03-24 21:22:09
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ашаннiя
дякую, Ольго🙏
Відповісти
2023-03-25 07:33:41
Подобається
Інші вірші поета
Якби можливо було душі малювати Хусточка Бог війни Подаруй мені дитинство
Інші поети
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5074
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2231