Замок із піску
Набігла хвиля на жовтий пісок, Змила шумом твій замок, Хвилю не втримав блиск зірок, Від хвилі він весь промок. Сіла пташка на твоє плече І сказала, що скоро Стане душі твоїй гаряче, Не згоріти б в її покоях. Вкотре замок ти ліпиш для нас, Куполи, вежі, стіни, Та тільки давно вже сплив наш час, Лишились одні руїни. Ти на небі, а я на землі, Не забирай мою радість, Не забувай мою мрію Силу мені дай свою. Будував для двох Замок із піску Та я дурна не знала, ДлЯ двох його замало. Замок із піску Залишиться твоїм На небі й на землі.
2023-03-24 21:22:09
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тата Ашаннiя
дякую, Ольго🙏
Відповісти
2023-03-25 07:33:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3340
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1944