نجم متوهج

آرتِمس

كنجم متوهج انتهى عمره فانطفأ تهاوى على نفسه ليصبح ثقبًا اسود يبتلع كل شيء ولا يشعر بشيء سوا الفراغ.. استمر بسحب كل المشاعر داخلي ولا اشعر سوا بالفراغ اراني اتخبط يمينًا ويسارًا ولا اقوى على الاستقامة اجر اثقال افكاري فوق كاهلي ولا اجد من يحملها عني ألملمُ بقايا جروحي ونُدبي فلا يوجد من يشفيها اغدو جثة حية ميتة تجر نفسها قِسرا نجمة انطفأت ولا شيء ليعيد وهجها لا شيء يعيد سطوعها .. مثقلة من افكار لا تكف عن نقر رأسي تصنع حفلة صاخبة لتتراقص الكلمات والحروف بهمجية فلا اجد ملامح لها تتصارع الافكار بصخب بينما وصلت ذروتها من نشوة الضياع تبهت ملامحها وتبهت مع صهباء افكاري ،تتراقص في فراغ سرمدي تشرب دون توقف وترقص حتى تنهك ، لن يوقفها حتى الموت كزهرة جفت من العطش لن تُروى من شلال ماءٍ تُسقى منه

2020-07-23 21:16:55

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mati Mati

فخممممممم😳😳😳😳😳😳💖💖💖💖💖💖💖💖💖

Відповісти

2020-07-23 21:20:51

1

آرتِمس

@Mati Mati 😍⁦❤️⁩⁦❤️⁩ تسلميلي

Відповісти

2020-07-23 21:22:42

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2122

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5446