انتحار
تلك الطريق الخالية المليئة بالاشجار العاتية تمشي فيها امرأة باكية قدماها حافية ترى اوراق الخريف و لا تسمع من الاشجار سوى الحفيف فجأة تسقط دموعها قهرا على هروبها من بيت اهلها سرا كان الوقت آنذاك فجرا لا تسمع فيه كلاما جهرا تذكرت حبيبها و سبب هروبها وعوده الكاذبة جعلتها تتبعه لتعود خائبة كانت تظنه من الشجعان لتدرك بعد وقت من الطغيان انه لم يكن سوى من الجرذان رماها بدون ان يرحمها بعد ان اغتصب جسدها مشت و هي تبكي لتقول فجأة "هذا يكفي" امسكت بالسكين و قطعت تلك الشرايين لتختفي لابد الآبدين
2018-09-02 01:30:12
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aya Joy
@شفق الا قلبك حياتي
Відповісти
2018-09-02 01:38:08
1
شفق
@Aya Joy ههههههههه فديت قلبك حبيبتي
Відповісти
2018-09-02 01:38:32
Подобається
Aya Joy
Відповісти
2018-09-02 01:40:00
Подобається
Інші поети
alisa45
@alisa45
Prachi Kadam
@prachirushiraj56
HIRONDELLE .
@ptite_hirondelle
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1798
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5455