Un Amour À Sens Unique
Depuis que tu es parti, le ciel est gris comme ma vie. Pas un nuage ne soupire, Le ciel sombre a sorti son manteau etoilé. Les oiseaux pleurent pour te dire, Qu’aujourd’hui mon coeur est brisé. Et comme un tourbillon, S'entrechoquent mes sentiments, Te suppliant de mes yeux luisants. La vie est belle comme tu souris, Dans tes bras chauds, je me réfugie De ce monde que je fuis. J'aimerai que tu m'embrasse, Ainsi disparaîtra mon humeur de crasse. Quand je ferme les yeux, tu te courbe et t'enfuis, M'emportant avec toi, au fond d'une forêt profonde. Où mon cœur s'extasie, voulant qu'à jamais, Dure ce moment, où se scellent nos lèvres...
2020-10-19 14:54:25
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lordy Tokito
Merci beaucoup ❤!
Відповісти
2020-10-26 19:11:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11444
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2655