Він
Оповитий горем болю Він лежав , насупив брови Тихо мріяв... Мріяв він про кращу долю Долю сильного , незламного Незнаного жахів життя Він лежав в калюжі крові А кров була на смак гірка Вона стікала по губах По венах бігла беззупину Йому здалось вона була Але була в його уяві... Від незнання життя і сутності людини Забувши про безглуздя книги книг Він став молитися до бога Та бог мовчав . І Він притих... Текла сльоза і нестерпна біль Прониклась Його тілом Немов ножем різала шкіру Порізи сіллю засипа Сльоза текла...
2020-04-17 22:43:37
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1309
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11803