Він
Оповитий горем болю Він лежав , насупив брови Тихо мріяв... Мріяв він про кращу долю Долю сильного , незламного Незнаного жахів життя Він лежав в калюжі крові А кров була на смак гірка Вона стікала по губах По венах бігла беззупину Йому здалось вона була Але була в його уяві... Від незнання життя і сутності людини Забувши про безглуздя книги книг Він став молитися до бога Та бог мовчав . І Він притих... Текла сльоза і нестерпна біль Прониклась Його тілом Немов ножем різала шкіру Порізи сіллю засипа Сльоза текла...
2020-04-17 22:43:37
6
0
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
mrs_nali
@mrs_nali
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5040
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9193