Ханна, власне, і не шукала ту крамничку. Вона просто блукала вулицями, повними крамничок, кав'ярень та ресторанчиків, вбиваючи час перед рейсом додому і шукаючи, де б залишити рештки місцевої валюти. Ці двері вона штовхнула бездумно, чи то приваблена таємничим виглядом закладу (але там добряча половина крамничок мали таємничий вигляд), чи то взагалі просто випадково.

Всередині крамничка була ще загадковішою, ніж зовні. Тьмяна, погано освітлена, повна шафок та полиць з дрібничками, які Ханна ледве могла розгледіти – статуетки, прикраси, пляшечки, коробочки, книжки... Напевно, суміш деякого справжнього антикваріату та сучасних підробок. Неможливо було сказати, чи тутешній торговець лише звичайний хитрий шахрай з тих, що продають туристичний мотлох за купу грошей, чи він справді пропонує якісь унікальні скарби. Мабуть, і те, і інше. Між полицями блукала лише якась пара покупців, а власник взагалі десь подівся, тож Ханні ніхто не заважав роздивлятися товар.

Вона крутила в руках прикраси та статуетки, розгортала старовинні карти з написами невідомими мовами, нюхала бальзами та парфуми... Врешті на очі їй трапилась вишукано інкрустована коробочка з трьома гральними кубиками всередині. Цінник в точності дорівнював решткам її місцевих грошей, і Ханна сприйняла це як знак долі.

Вона придивилася ближче. Кубики, вочевидь, призначалися для сексуальної гри, типового її варіанту, з позами і діями, тонко і ретельно змальованими на гранях. Слів на кубиках не було жодних, лише цифри деінде, але малюнки давали вкрай ясні вказівки. Ханна знизала плечима. На вигляд кубики були старовинні, з якогось білого каменю, приємного на дотик, з чорним візерунком. Звісно, вони не могли бути аж настільки давніми, бо ж всю цю концепцію гри вигадали менше століття тому... Але виглядали вони, безумовно, старовинними.

Ханна взяла коробочку і підійшла до прилавка, гукаючи власника. Той з'явився несподівано з-поза шафок, ніби зіткався з повітря. Це був поважний араб років п'ятдесяти, може, шістдесяти, вдягнений у традиційний білий халат, високий, з довгою бородою, спокійний і серйозний. Він не привітався, просто взяв коробочку з кубиками і спитав:

"Хочете купити?"

Ханна кивнула. Продавець дістав з-під прилавка книжечку і простягнув їй. То був невеличкий буклет, як-от інструкція, які зазвичай додають до настільних ігор. Як і коробочка та кубики, вона виглядала старовинною, з пожовклими сторінками та витертою шкіряною обкладинкою. На жаль, написана вона була виключно арабською мовою (можливо, навіть давньоарабською), яку Ханна не розуміла. Але, на щастя, там були і малюнки, дуже детальні і... гм, відверті.

Ханна погортала буклет, намагаючись зрозуміти, як влаштована та гра. Малюнки висвітлювали різні сцени кохання між двома (подеколи більше) людьми різної (подеколи однакової) статі. Спочатку йшли найпростіші – звичайні любовні стосунки, поцілунки, пестощі, ласки, стандартні сексуальні пози, все таке. Малюнки супроводжували піктограми з граней кубиків, тож все було вкрай зрозуміло. Далі сторінки ставали все більш особливими – оральні, анальні, БДСМ, ще більш збочені... Ханні не вистачило сміливості додивитися до кінця. Ну гаразд, ідею вона вхопила. Зрештою, вона ж не зобов'язана виконувати кожну можливу пропозицію кубиків.

Вона кивнула і відкрила гаманець. Продавець мовчки прийняв її останні єгипетські фунти, поклав кубики і буклет в пакет і передав його Ханні.

"Будьте обережні з цим, – сказав він. – Тут більше, ніж ви очікуєте".

Звичайний туристичний трюк, подумала Ханна. Однак дивно, що він сказав це після покупки, а не до, як зазвичай роблять тутешні продавці.

"Що ви маєте на увазі?" – спитала вона.

"Вони на вигляд як кубики для гри, але вони справжні. Вони змінять ваше життя".

Більше він нічого не сказав, а вона не стала розпитувати. Вони обмінялися ввічливими посмішками, і Ханна вийшла на вулицю. Вона поклала кубики та інструкцію в сумочку і попрямувала до аеропорту.