За кілька днів Рій поширюється містом, як і належить високозаразній хворобі. Більшість людей обирають підкорятися і зберігати часткову свободу волі, але також вони й все більше і більше схильні сприймати Рій як щось добре. Рою навіть не потрібно змінювати їхню свідомість для цього, це просто чиста логіка: ніхто ж від цього не страждає, навпаки, всі стають сильнішими і здоровішими, плюс весь цей фантастичний секс... Хто б від такого відмовився?

Досі Рій не вимагає від них нічого іншого, окрім подальшого розповсюдження. "Що далі?" – запитують вони. Рій або не відповідає, або відповідає, що це ще не на часі. Вони повинні розповсюдитися на все людство перед наступним кроком, от і все.

Трапляються й бентежні інциденти. Рій вочевидь в дупі мав всі людські моральні норми.

"Ого!" – каже Джоан, дивлячись на свою старшу сестру Наомі, яка так вільно, оголено і вбивчо сексуально розгулює їхньою спільною кімнатою. – Як ти це зробила? Що це таке?"

"Це найкраща штука в моєму житті! – Наомі крутиться навшпиньки і посміхається до молодшої сестри. – Я відчуваю себе такою сильною, такою впевненою і такою збудженою!"

"Ого... – Джоан теж відчуває хвилювання. – А як ти стала такою? Можна мені теж так?"

"Звісно, сестронько! – Наомі нахиляється до неї і цілує в губи. – Шлях простий і запальний. Але ти до нього вже готова, – вона підморгує. – Ти вже знаєш, як робити ножиці?"

"Е... ні... що це?"

"Це дуже просто. Знімай трусики і лягай на диван... отак... тепер торкнемося кицьками... ближче, ближче... оххх, так... і рухаймо стегнами отак... так... ось так... аааа... швидше, сестронько... швидше..."

Коли вони обидві кінчають, Джоан також долучається до Рою.

Сем уже кілька днів соромиться своєї доньки через її нову дивну пристрасть ходити вдома голою... через те, якою вона раптом стала вродливою і привабливою, як жодна жінка, яку він раніше зустрічав... Він замружується і хитає головою. Ні. Ні, ні, ні. Це геть неправильно. Вона його маленька донька, він не має навіть думати про це.

Доки він бореться з собою, він відчуває, як її тонкі руки обіймають його, як її ніжні губи знаходять його губи... "Ха, татусю, і чого ж ти мене так боїшся?" – чує він її хихотіння і відчуває раптовий рослинний присмак у роті... І далі просто десять хвилин найкращого сексу в його житті, і далі з'являється Рій.

Сара і Дженні йдуть додому зі школи, відчуваючи себе такими легкими і піднесеними, йдуть босоніж і в легких сукнях на голе тіло... (Ну, так, у них все ще є шкільні заняття. Чого б і ні? Рій воліє зберігати їхнє життя таким, як завжди, не привертаючи до себе зайвої уваги). Аж от вони бачать місцеву банду, з десяток хлопців і пару дівчат, усі на три-чотири роки старші за них, усі на вигляд зухвалі й небезпечні. Сара і Дженні чули багато жахливих історій про цю банду. Дівчата обмінюються поглядами.

"Ми все ще могли б уникнути їх і втекти," – пропонує Сара.

"Так. Або ми можемо просто сміливо піти вперед... і розповсюдити Рій," – додає Дженні.

Вони хихочуть.

"Чи може Рій відкласти захоплення нових носіїв, доки ми не розповсюдимось на них всіх? – запитує Сара. – Щоб не розполохати їх завчасно".

"Рій може," – відповідає подумки Рій.

І вони обидві йдуть просто до банди.

Хлопці свистять і регочуть, коли бачать їх біля себе.

"Ого, маленькі кошенятка! А що ви тут робите? Хочете погратися з нами?"

"Я б сказав, що це кицьки, а не кошенятка!"

І вся банда регоче. Дівчата сміються разом з ними.

"Та... хлопці... нема ж вже сенсу від вас тікати, так?" – запитує Дженні, прикидаючись переляканою.

"Маєш повну рацію, кицько!"

Найближча дівчина з банди охоплює Сару обома руками за голову і пристрасно цілує її. Її відразу затоплює рослинний смак, але ніхто цього не помічає.

"Тож ми могли б уникнути всієї цієї метушні і просто дозволити вам нас трахнути..." – каже Сара.

"Зрештою, ми й самі любимо трахатись!" – Дженні підморгує хлопцям з банди.

І далі вони обидві переживають близько години гарячого групового сексу. І потім дівчата йдуть собі геть, їхні ноги все ще тремтять від гострого задоволення, доки банда веде свою розмову з Роєм.

"Знаєш... – невпевнено каже Сара. – Вони такі бридкі. Мені страшно навіть подумати про те, скільки дівчат і жінок вони ще зґвалтують з допомогою Роя в найближчі дні... Це дуже недобрий спосіб приєднатися до Роя..."

"Маєш рацію, – киває Дженні, і вони йдуть хвилину мовчки. – Але ж... Це тепер все для розповсюдження Роя. І все одно, впускати в себе Рій – це, мабуть, ще гірше за зґвалтування..."

"Та... згодна".

І вони йдуть геть.

***

За десять днів після першого інциденту майже все місто вже захоплене. Джош і Сьюзан розслабляються на лавці в парку, обоє вони голі. З тим як Рій розповсюджується довкола, все більше і більше людей поводяться все більш невимушено і розслаблено. Вони й насправді ніколи ще не жили в такому безпечному оточенні. Рій дуже суворо ставиться до всього, що могло б зашкодити його носіям, актуальним чи потенційним.

Члени Роя тримають язик за зубами (з таким рівнем тотального контролю над свідомістю це насправді легко), але раптовий спалах нестримної сексуальності та тілесних вдосконалень приховати, звісно, неможливо. Плітки розлітаються. Але ж все це на вигляд просто цікаве, а не небезпечне, чи не так? Тож поки що тільки деякі журналісти та незалежні дослідники приїжджають сюди, щоб розслідувати справу. Всі вони швидко долучаються до Рою, і прогрес їхніх розслідувань раптом гальмується до нуля.

Звісно, хтось в уряді ще може настільки стурбуватися, щоб спалити місто ядеркою. Але це вже не має значення. Занадто багато мешканців міста нещодавно виїхали і почали розповсюджуватися в інших містах, навіть в інших країнах... Втрата одного міста була б дуже сумною, але на даному етапі це вже ніщо не зупинить.

"Як гадаєш, скільки часу знадобиться Рою, щоб захопити всю Землю?" – питає Джош.

Сьюзен підраховує подумці. "Тиждень-другий. Місяць максимум".

"Приблизно так, – киває Джош. – І тоді ми врешті дізнаємося про наступний крок плану Роя".

"А поки що просто почекаємо".

Вони цілуються і починають займатися повільним пристрасним сексом. Рій не має до цього жодного відношення, вони самі цього хочуть.