За три тижні вся Земля – це гніздо Рою. Звісно, ще залишаються окремі особини та анклави, які ще не асимілювалися, але вони вже ні на що не впливають. Це лише питання часу, і часу дуже недовгого.

"Гніздо збудоване, – каже в їхніх думках Рій. – Настав час розповсюдитися на інші зірки".

"Але як? – це не одна думка, а спільне питання всіх носіїв. – Ми ще ж не маємо технології, щоб рухатися навіть у межах нашої Сонячної системи!"

"Рій знає технології, і ми скеруємо носіїв," – каже Рій.

Виявляється, що це так просто – збудувати пускові установки та двигуни, щоб розповсюдити яйця Рою далі по Галактиці. Люди ніц не розуміють в принципах тих машин, але збудувати їх насправді просто. Далі на яйця чекають століття подорожі міжзоряним простором, але для Рою століття – це ніщо.

Хлопці та дівчата збираються разом у Першому Асимільованому Місті. Джош, Сьюзен, Наомі, Ден, Джоан, Роджер, їх сотні... Ніхто з них і думати не міг, що вони стануть аж такими лише через місяць після ініціації. Зараз вони схожі на людських богів, такі досконалі, такі сяючі внутрішнім світлом, такі оголені і сексуальні.

Вони починають займатися найповільнішим і найкращим груповим сексом у своєму житті. І вони не припиняють займатися ним вже ніколи. Вони стають все ближчими і ближчими один до одного, такими люблячими і довірливими одне до одного, аж поки не перестають бути окремими особистостями...

Аж поки на міській площі більше не залишається людей, а лише сотні кришталевих яєць Рою, готових до запуску в космос.

І їх запускають.

***

"І що тепер?" – думають мільярди людей, які залишились на Землі. Деякі з них були б і не проти теж стати яйцями Рою, але схоже, що Рою більше не треба.

"Що ж, врешті настав і наш час..." – в їхніх головах раптом спливає нова думка, і це не їхня власна думка, і не думка Рою.

"Хто це каже?"

"Добре питання з багатьма відповідями. Ми – Розум Галактики. The Q чи Омега, як ви називали нас у своїх давніх фантазіях. Цивілізації. Розуми, об'єднані на основі Рою. Хочете більше імен? Ми можемо продовжити".

"Мабуть, нема необхідності. Ми зрозуміли. І що нам тепер робити?"

"Все, що захочете".

"А чого ж ми хочемо насправді?"

І людство робить паузу, щоб подумати про це.

Рій взагалі не втручається. Допоки він продовжує розповсюджуватися (а це гніздо вже виконало своє призначення), і всі його носії в безпеці і щасливі, Рій не має жодних інших бажань.

The Q подумки хихикає (звісно, це лише грубе наближення до набагато складнішого виразу почуттів).

"Зважайте без поспіху, молодь. Часу і можливостей у вас тепер вдосталь".

"Але чому саме Рій? Нащо саме так?" – запитує хтось на Землі (і до цього питання приєднуються десятки сотень людей). – "Для чого було все це розповсюдження та асиміляція (до речі, дякуємо за задоволення)?"

"Ви були надто недосконалі і за надто роз'єднані. Як і всі ми колись, – відповідає Омега. "Це просто добрий спосіб швидко вас об'єднати. Найпростіший спосіб, щоб вам приєднатися до Галактики".

"І що ж нам робити далі?" – думають люди (за винятком приблизно трьох чвертей з них, які чудово знають, що вони хочуть робити просто зараз, оооххх, так, ще, будь ласка, ще).

І, звісно, у них з'являється безліч ідей. У нас, людей, ідей завжди вистачає.

Але це вже інша історія, і її буде розказано іншим разом.