У школі його зміни помічають одразу. Хлопці реагують стримано, а от дівчата явно витріщаються, тихенько хихикають і перешіптуються між собою. Джош сидить, почуваючись незручно і приємно водночас. Він ніколи не опинявся у центрі такої уваги, хіба що з прикрих нагод.

А на уроці фізкультури, коли він раптом показує найкращі результати, навіть хлопці порушують мовчанку.

"Ого, чувак!"

"Круто!"

"Як ти це зробив, бро?"

"Що ти з собою зробив?"

"Е..." – Джош розуміє, що варто було б заздалегідь вимислити правдоподібне пояснення. – "Ви не повірите... Я таємно тренувався... Я знайшов особливий комплекс вправ..."

"Ого! То ти просто прикидався занудним ботаном, а сам таємно тренувався! Круто!"

"Навчи нас цьому!"

"Е... Дякую, хлопці... – Джош посміхається. – Дуже скоро, я обіцяю. Мені треба трохи часу, щоб спланувати, як вам це подати".

"Гаразд! Ти обіцяв!"

"Ми не дамо тобі зістрибнути!"

"Фух," – думає Джош, коли вони від нього відчепилися. До такого його життя не готувало.

"Розповсюдитися, – нагадує йому Рій. – Чому ти не розповсюдився?"

"Постривай, будь ласка, – думає Джош. – Я, мабуть, почну вже сьогодні. Ми маємо не стягати підозру, доки не розповсюдимось досить. Занадто ризиковано, що мене ізолюють, поки я лише один".

"Має сенс," – і Рій замовкає.

Дорогою додому його наздоганяє однокласниця, Сьюзан.

"Можна піти з тобою? Будь ласка..."

"Е... Та звісно! З радістю!"

Вони обоє червоніють. Сьюзан далеко не найперша дівчина школи, вона досить м'яка і тиха, у неї взагалі ще немає досвіду в спілкуванні з хлопцями. І Джошу вона потай подобається.

Хвилину вони йдуть мовчки.

"Ти виглядаєш приголомшливо! – врешті вигукує Сьюзан. – Це так несподівано! Як тобі це вдалося? Я не вірю в ті бздури про таємні вправи, вони б не спрацювали так раптово!"

"Ну... – Джош на мить замислюється. – У справжню історію ти повіриш ще менше. Вона реально геть всрата".

"А може й повірю! Я ж бачу твої зміни, це таки доказ! Ну спробуй!"

"Гаразд... – Джош притримує подих. – Я підхопив... якусь хрінь. Щось на кшталт інопланетного симбіонта. Це він робить мене таким".

"Що?!" – Сьюзан витріщається на нього. – "То якесь сране аніме!"

"Я ж казав, що в справжню історію ти не повіриш".

"Ні, зачекай... Це просто так несподівано і дуже дивно... – Сьюзан береться за голову. – Але ж ти справді змінився... От що. Чи можеш ти ще якось довести мені це?"

"Ну... Хіба що... Я можу поділитися ним з тобою" – каже Джош і, бачачи великі очі Сьюзен, швидко додає: – І за кілька днів ти теж станеш сильною і гарною".

"Такою ж гарною, як ти?"

"Напевно, набагато гарнішою," – Джош і справді так думає.

"Йой... – Сьюзан важко замислюється, вгризаючи губу. – Якщо це правда... І ти ж таки все ще живий... Мабуть, я готова ризикнути. Гаразд! – вона повертається до Джоша. – Як ти це зробиш? Нічого схибленого, я сподіваюся?"

"Ну це точно буде не така хрінь, яка трапилась зі мною, – запевняє її Джош. – Нам треба лише побути в тісному фізичному контакті хвилин п'ятнадцять. Ну, потриматися за руки. Поцілуватися... – він робить паузу, – обійнятися тісно, шкіра до шкіри..."

"Що? – сміється Сьюзан. – І ти все це вигадав, лише щоб поцілувати мене? Як кумедно! – Вона сміється знов. – Ти ж міг це зробити набагато простіше!"

Вона обіймає Джоша і цілує його в губи.

Джош раптом відчуває сильний рослинний присмак у роті. Він відповідає на її поцілунок, довго й глибоко.

Сьюзан зітхає і притуляється до нього тісно.

"Добре. Новий носій привернений, – думає Рій. – Тепер розповсюджуйся до неї".

"Що?.."

"Вона зараз під тимчасовим частковим контролем Рою. Вона бажає взяти участь. Зробіть це".

"Що? Гаразд..."

Джош невпевнено роздивляється на всі боки. Вуличка зараз порожня, але він не хоче ризикувати. Він тягне Сьюзен за собою в тісну арку між будинками, вона жваво прямує за ним. "От лайно", – думає він. Зовсім не так він уявляв собі початок свого сексуального життя.

Сьюзан включається швидко й рішуче, стягуючи свої трусики і розстібаючи його шорти. Джош врешті приймає неминуче, обіймає дівчину і входить до неї. Вони обоє задихаються від нових відчуттів.

Вони шалено трахаються, міцно обіймаючи одне одного і глибоко цілуючись, щоб придушити свої стогони. Обоє відчувають в роті сильний рослинний присмак. Минає цілих десять хвилин – Сьюзан двічі здригається в оргазмах – перш ніж Джош починає кінчати. Він кінчає незвично довго, відчуваючи, як щось дрібне вислизає з його члена до неї.

Тоді Сьюзен застигає в його обіймах, дивлячись на нього широко розплющеними очима, сповненими жаху.

"Носія заселено, – думає Рій. – Тепер вона робить свій вибір".

Сьюзен обм'якає в його обіймах і починає ридати. "Ти... ти!.. Ти зробив ЦЕ зі мною! За що? Чому?!" – вона голосно плаче.

"Е-е... Мені так шкода... – Джош пестить її плечі, провина тисне його, як скеля. – Не те щоб я тут щось обирав..."

"Чому... ну чому я..." – Сьюзен схлипує і біжить геть, не озираючись.

Джош дивиться їй услід, почуваючись дуже похмуро, сумно і винно. Про цей бік розповсюдження він не подумав.

"Ти зробив все вірно, – думає Рій. – Тепер іди і продовжуй розповсюджуватися".

Джош ненавидить Рій, але повертається на вулицю. У нього справді немає вибору.

***

Трансформація Сьюзан не потребувала кілька днів. Наступного ранку клас тільки ахає, коли вона входить. Як і у випадку з Джошем, її зміни невеличкі, але всі вони працюють на одну мету. Сьюзан тепер точно найгарніша, найпривабливіша і найжіночніша дівчина в класі. Вона мовчки доходить до свого місця. Джош не може відірватися від неї. Вона перехоплює його погляд, вони якусь мить дивляться одне на одного, потім вона відвертається. Джош сильно червоніє, розчавлений киплячою сумішшю сильної провини, співчуття, ненависті до Рою і збудження.

Він не стежить за тим, що Сьюзен говорить і робить під час уроків. Але після школи вона підходить до нього. Він опускає очі.

"Слухай, я... Мені справді дуже шкода... – вичавлює він з себе. – Ти напевно ненавидиш мене, і ти маєш на це повне право..."

"Ні. Не треба, – вона кладе долоню йому на груди. Він здивовано дивиться на неї. – Ти справді не мав вибору, тепер я це розумію..."

"Але... але ж я зробив це сам! Я зробив це з власної волі..." – каже Джош, згоряючи від сорому.

"І ти зробив би це не з власної волі, якби спробував опиратися. – Сьюзан посміхається. – Принаймні, ти щиро хотів мене поцілувати і трахнути. Так?"

"Е-е... Так. Абсолютно! – Джош посміхається їй. – Я так сильно тебе хотів. Справді. І я все ще хочу тебе."

"Тож... – вона притуляється до нього і цілує в губи. – Давай знайдемо місце, щоб це повторити. Я хочу перевірити, що Рій зробив з моєю піхвою."

І вони перевіряють. Рій створив справжнє диво. Піхва Сьюзен за якусь мить з гладенької та м'якої стає надтісною, ребристою та пульсуючою, і за мить знов повертається назад. Вона напевно може довести чоловіка до оргазму, навіть не рухаючи стегнами, або ж легко змусити його відкласти кульмінацію на десять-двадцять хвилин. І вони з Джошем використовують свої нові можливості по максимуму.

Вони відновлюють дихання поруч одне з одним. Сьюзан посміхається: "Це насправді чудово! Дякую, що ти дав мені це першою... А тепер... давай розповсюджуватися далі!"

"Згода," – зі Сьюзан на його боці Джош відчуває себе набагато впевненіше. – "Давай перестрічатимемо їх одне по одному і продаватимемо їм ідею про чарівного симбіонта-помічника. Схоже, люди на це купуються".

"З нами обома як прикладом його ефективності? Ще б пак! За ким підемо першими, за хлопцями чи дівчатами?"

"Нема різниці. За кожним, кого зустрінемо. Чи ти, чи я так чи інакше розповсюдимось до них".

І це дійсно працює. Коли вони обоє об'єднують зусилля, їм набагато легше переконати будь-кого, що їхня краса і привабливість можуть передаватися статевим шляхом, і передавати їх. До кінця дня вони розповсюджуються ще на п'ятьох носіїв.