يوما ما يا ابي!
لقد ابتسمت لك بما فيه الكفاية لتعرف كم احمل في قلبي من كراهية وحقد اغلبه خوف من رويتك بقربي حاولت وحاولت ان اقترب من باب قفصي وتشجعة لي اكلمك لكن كنت تضربني بكلام مؤلم وتضلمني باتفه الاسباب ولا تنسى يوما بدول عصاك التي كانت كل كوابيس يوما ما سوف تفقد هذه الطفلة التي كانت تمد يدها نحوك وتطلب منك التوقف عن اعطاءها المزيد من الندوب ، الان ما زلت اذكر تلك الدماء وما زلت احمل تلك الندوب والان!! تحاول ان تقترب من باب القفص لانك تشعر بهدوء ذالك الوحش وتحاول ان تجعله يجن في كل مرة ، مازل الماضي يؤلم ، وما زلت تدوس على جروحي بقدمك لتفتح من جديد بعد ان فعلت المستحيل لمحاولت تخيطها ، يوما ما يا ابي سوف تندم وتسحب السلاسل وتفتح القفص ولن تجد شي سوء اثار القماش المغطى بلدماء الجافة والكثير من المناديل التي كانت مبللة من الدموع وحينها سوف تدرك انك قد فقدة طفلة وصنعة منها وحش كاسر لا يرحم سوف نتقابل يوما ما وجها لوجه وتعرف كيف يكون الم ان يتم التخلي عنك يوما ما ابي!
2021-01-22 12:11:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᗷᗴᗷO
كلامٌ مؤلم☹️💔
Відповісти
2021-01-22 14:19:41
1
Ghadeer_29
لامست قلبي 😭💜
Відповісти
2021-01-22 22:01:44
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12488
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5867