Пики, патики, крики

Богдан Дубильовський

Пики, патики, крики Булькання, свист і шепіт Стояти, вити, гарчати Кров’ю, мовчки до завтра Згарища, дим і попіл В’ється кудись угору. Асфальт заятрився, рани… Ніким прийти до тями *** Крок за кроком Рука за рукою Подих у подих Я за журбою Меч за мечем Стріла за стрілою Лава за лавою Ти за стіною Краплею в камінь Вниз головою Дефект за дефектом Рильце в пушку. ** Ти не стогни і я не зворохобюсь Лиш простягни і я уже в ногах Порух плеча – і я уже на тобі Скручую в’язи, краплі на губах. *** Вихором нечистої сили Пронісся повз поповз Хитаючись зопалу вбоки Упродовж скрипіння повітря Крізь мовчу страшну запопалу Чіткі понадгризані кроки

2019-08-07 19:21:08

10

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1778

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1589