— E C H O

breathings

J'ai trop longtemps fermé les yeux Quand je les ai ouvert il était trop tard Il était temps de se dire adieu Ouais, le temps de se dire au revoir J'ai noircis des kilomètres de papier pour te dire ce que je ressens Et je sais pas comment te le dire, c'est tellement plus que des mots Tu est mon roi, mon mec, mon tout, mon amant Et dans ma tête j'entends toujours ton écho Nous deux c'était comme l'océan Au début on était guidés par le phare et sa lueur On était un couple salé porté par le vent Mais vague après vague on a atteint les profondeurs J'ai noircis des kilomètres de papier pour te dire ce que je ressens Et je sais pas comment te le dire, c'est tellement plus que des mots Tu est mon roi, mon mec, mon tout, mon amant Et dans ma tête j'entends toujours ton écho J'ai des brouillons de chanson pleins les poches Je les avaient toutes écrites pour toi Mais aucune ne vaut la peine que je m'accroche Parce que maintenant tu n'es plus là J'ai noircis des kilomètres de papier pour te dire ce que je ressens Et je sais pas comment te le dire, c'est tellement plus que des mots Tu est mon roi, mon mec, mon tout, mon amant Et dans ma tête j'entends toujours ton écho Dans mon coeur ton image reste gravée J'essaye d'oublier ton prénom Mais c'est comme de l'encre indélébile sur mon passé Mais c'est trop dur de revenir à la raison J'ai noircis des kilomètres de papier pour te dire ce que je ressens Et je sais pas comment te le dire, c'est tellement plus que des mots Tu est mon roi, mon mec, mon tout, mon amant Et dans ma tête j'entends toujours ton écho —

2020-10-20 09:46:41

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

breathings

Merci beaucoup ! 😊

Відповісти

2020-10-20 10:18:41

Подобається

Схожі вірші

Всі

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

54

2

4392

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7504