Blank Canvases
all we are in this dysfunctional world are blank canvases or we are at first eventually we'll find someone or something that will fill the blinding white reminder of being nothing and inevitably give us our own splash of color but it's not as easy as it once was i am no longer in control of my pallet of colors, my brushes have broken long ago but still my canvas is filled with ugly splotches of brown and distasteful globs of green how is this happening? my shades of purple have faded, my flecks of blue wiped out, and yet color still covers my canvas Where's that stupid pallet? it's become suffocating, really do you have any idea how hard it was to find that perfect shade of violet? i understand most people have good intentions, but let's be real i know myself better than you do so stop while i find my pallet go away while i mend my brushes because i’d rather be blank and bare before becoming false advertisement
2018-11-01 02:06:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3158
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10186