Мене вже там нема
Як пахне... Листя на могилі. Здійнявся вітер коло цвинтаря. Не маю права мріяти Коли мене вже там нема. Стоявши коло цвинтаря, Була я мов німа, Бо думала що то не я. І знов здійнявся вітер, І листя на могилі, ховали самовбивць ім'я. Я так хотіла мріяти, і жити, Та то була не я, То сила, зламна і страшна. Та Бог не виправдовує моє ім'я.
2020-01-27 14:59:34
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Cara Ebon
@Олександр Гусейнов , я взагалі перший раз пишу на таку тематику. І це мій другий вірш.
Відповісти
2020-01-27 20:00:44
1
Cara Ebon
@Олександр Гусейнов ,дякую . Мені приємно.
Відповісти
2020-01-27 20:00:59
1
Олександр Гусейнов
@Cara Ebon Будь ласка) Продовжуй писати😎
Відповісти
2020-01-27 20:01:45
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6292
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3266