Лиш вона ....
Oleg Kotenko
Коли до губ твоїх - лишалося пів-чарки Коли до рук твоїх - лишалося півкроку Забув я номер твій - лишалося півподиху Хоча сам є доладний і широкий! Та десь шось чапає невідом, нишками І недоладний та і неширокий Юрист за батьком і узбек за матір"ю (Пробачте, банабаки, випадково) Коли до губ твоїх - то лишень півмільйону Коли до рук твоїх лишається (мовчу вже :))
2022-01-23 21:24:17
0
0
Інші вірші поета
Риторичні роздуми... Отчет о про...деланном
Інші поети
Pame
@Pame
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2774
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3259