My writing
تَسْنِيم
: أيا شهياً كأنك مِن ثِمار الجنة أقبل فقد نفذت المفردات في رسائلي، وما بقىَّ لثغري ما يصف به شدة بهائك، كفَّت النجوم عن الإنصات لتذمرات أشواقي، وما عادت الرياح تُبرِّد لوعة لهفتي، ملّ الكون فراقنا افلا تملُّ؟
2020-07-25 15:19:33
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Leqaa Ibrahim
حلوه اوي بجد انا فرحت بيها 🥺🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-26 23:46:48
1
تَسْنِيم
@Leqaa Ibrahim يا حياتي والله مش احلى منك!🖤🖤🖤🖤
Відповісти
2020-07-26 23:48:40
1
Arris
الله💜💜
Відповісти
2020-07-29 02:17:57
Подобається
Інші вірші поета
MY WRITING my writing
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2597
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11471