Pessimisme I : Regarde autour de toi
(18+)
Regarde dans le blanc de mes yeux Si quelqu'un ici peut vraiment être heureux ? Si ce bouton de rose peut vraiment éclore Ou attend t'elle le baiser de la mort ? Dans ce monde, tout est éphémère Que tu vis sur terre, ou au plus profond de la mer. Car tel est comme l'a décidé la Grande Terre-Mère Mais toi, dont le langage est si commun Et qui se dit être plus fort que le pin. A détruire tout ce qui t'entoure Pour que tu puisses y construire tes tours Sache que tu ne seras pas éternel Car ceux que tu méprises depuis la nuit des temps, se rebellent Et renverseront par leur pouvoir Ta forteresse en ivoire. Chatys
2020-11-22 15:10:25
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Luna Gerta
J'aime beaucoup l'image des tours renversées :) J'ai vraiment adoré, tu écris super bien !! Petite correction de rien du tout *décidé la Grande mais sinon ton texte est parfait en therme d'orthographe !!! J'espère que tu publieras d'autres vers :)
Відповісти
2020-11-22 21:18:06
1
Chatys
Merci ! (C'étais vraiment un texte vite-fait pour vérifier un petit truc et apprendre un peu plus de cette appli XD) Oki je vais corriger ça de ce pas !
Відповісти
2020-11-23 09:55:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3006
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5023