Firmly Free

Daembae 댐배

I thought firmly not to mind Those far countless chasms of light. Should hop on or take a wheel To slay hidden little imp. Found my whiteout, dashed off it. Darkness swooped in me to greet. Who's tormentor of my dreams? Shadows are besieged by gleams. Let promiscuous queries Put the shadows on their knees. Is there any stirring strand? Will you marvel buoyant sand? I flung out myself and bucked All reflections to not drag. Grief is "rapture of the deep" Stanzas're mine and firmly cheap.

2020-05-08 14:14:36

10

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

STELLA RAYMOND

Wow, i like it!

Відповісти

2020-05-08 14:15:29

2

Daembae 댐배

@STELLA RAYMOND thanks

Відповісти

2020-05-08 14:23:01

1

STELLA RAYMOND

@Daembae 댐배 welcome.

Відповісти

2020-05-08 14:30:18

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1546

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10762