Dana.
@danamyglas
Неграмотне дитя, я не люблю це життя..
Вірші
Крилатим Мріям
Не має кордону крилатим моїм Не здійсненим поки мріям своїм Нескінчений потік не у силах моїх Зупинити рій крилатих нездійснених мрій А ти чуєш в ночі завікном змахи крил? Що летять кудись за небосхил Це вирій моїх та твоїх мрій
3
0
399
Приховати..
Я закрию сонце від тебе Й приховаю всю правду для себе Бо я так сильно тебе кохаю Що не хочу розуміть,що втрачаю І ти далі і далі від мене І не чую я твого сміху А ти пісню далеко співаєш І тепер очі мені закриваєш Секрети від мене маєш Правду від мене приховаєш І тепер я плачу від горя Бо немає тепер я спокою І ти поруч вже не зі мною..
11
0
518
Відпустка
А на годиннику вже третя А сонн до мене не заглянув І книжку я вже прочитала І нову главу написала -А я зі сном вже в хованки граю? -А може сон десь в лабіринті заблукав? -А може гикавка напав? -А може сонн ганяє зірки в небі ? Та ні, і ще раз ні Він у відпусці на Балі!!
7
0
540
Дівчина Сонна
Ліхтар десь світить,в далени І дівча ходить, оголені ступні Дівчині вже не сотню років І щоночі вона тут бродить Усім людям сни навіває Та за порядком у ніч споглядає Як хтось порушить спокій нічний Вона на наступною ніч навіє Сни не хороші ба,й злі Аби зрозумів що він був не правий Ніхто не бачить цю дівчину сонну Ніхто не побачить її, Щоночі вона спогляда У вікно перевіряє чи спите, Чи сниться добро... Та я розповім,що люблю я казки Та це не вона бо Дівчина Сона І справді жива! Ні,я упевна! Бо хто ж як не ти Навіваєш щоночі нам снни Хто споглядає у вікна,й кватирки Хто контролює наш спокій нічний Це ж ти я це знаю Дівчина Сонна!
5
6
445
Без таланту і без рими
А знаєте таланту я не маю, Але пишу я те, що в голові, У голові зав'язуються твори, І там уже вузли ,не розв'язать Усі думки, я викладу в папірі Що б знову в голові, таки щось скласть Мої вірші таки без римі Але зате якісь же є? Пишу я вірші,те що напосіло Що роздумів набрало повний хід Про те що думать, вже набридло Й що коїться у моїй голові.
10
4
469
Кава
Я люблю читати вірші В книзі з палітуркой старой Жовті аркуші і з плямами від кави А вірші ті про сонце, і про квіти Інколи Про іще першою любов А рукі гріє кава,а душу гріє вірш Єдине світло спальні це лампа на столі І сплять усі а я читаю і каву трохи попиваю І краще бути вже не може.. Лиш шоколадку жде ця ніч І я, бо кава,книга,шоколад Хіба щось кращого нема?
7
4
597
Живе море
Ти бачив, як сміється море, Чи як, плаче в тишині, Ви чули спів серен на дні морському, Чи як, скорбить за потонулим кораблем Коли він людям хоче помогти то хвилі, так гойдаються бо море те, Таки живе, бо ж хвилювання Всім живим підвладно Та відчуваючи він тугу Він плаче так і так зітхає Що міри сили і контролю В ті хвилини він не знає А море те, таки живе Він бачить,чує,відчуває І зла він не усім бажає.
6
1
466