No more will

Candy Aul

My heart breaks apart as it beats, struggling to survive As it slowly turns to ice, the pieces shatter on the floor I'm reaching out, gasping, fighting for each breath Fingers and toes blackened from the cold, from mere words Words spat out in anger, raging against my dear sweet heart Why would my sweetheart carry on in this manor Why and why still can they beat and break me apart? With the frailty of a newborn child, im surely cursed. Self pity and hatred run rampant here, out of sight Nothing good could ever come to this, my plight Failures at every turn, escape is impossible So I sit, waiting, wanting free of this, of you. Freezing over like the water of an Arctic lake Never to be warmed again

2018-12-13 12:14:22

Інші категорії

Подійні Поеми Соціальні Гумористичні Радісні вірші Любовні

Інші поети

Cara Ebon

@caraebon

Menna Mostafa

@Menna_Mostafa

Alonar

@Alonar

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11484

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15894